HBR описує ситуацію, у якій надлишок пріоритетів стає нормою для старшого керівництва. Вихід — не героїзм, а жорсткі компроміси, перерозподіл повноважень і захист часу керівника для справді стратегічної роботи.
Головні тези
- Якщо CEO намагається робити все сам, він швидко перетворюється зі стратегічного архітектора на вузьке горлечко.
- Тиснути на вже перевантажену команду небезпечно, бо це підриває довіру та може прискорити втрату сильних людей.
- Щоб створити додаткову місткість, керівник має не лише прибрати зайве, а й переосмислити, кому належить право ухвалювати рішення.
Що це означає для CEO
Це нагадування, що здатність відмовлятися від другорядного і передавати повноваження є частиною операційної моделі лідера. Без цього стратегія програє щоденній текучці.