Колишній декан Harvard Business School Нітін Норія у Fortune пише, що окремі привілеї CEO можуть бути цілком виправданими, але разом вони створюють дистанцію від працівників і клієнтів. Йдеться не про те, що кожен керівник стає зверхнім. Сама роль здатна фільтрувати інформацію, яка до нього доходить.
Ключові інсайти
Як виникає бульбашка
Охорона, щільний календар та емоційні навантаження посади можуть виправдовувати допомогу керівнику. Але коли всі незручності усувають ще до того, як CEO їх побачить, він отримує відполіровану версію компанії. Працівники й клієнти живуть в іншій операційній реальності. Це вже не питання особистої скромності: неповні сигнали змінюють якість рішень щодо продукту, людей і пріоритетів.
Що змінити в управлінському ритмі
Збережіть кілька каналів, які не проходять лише через безпосередніх підлеглих CEO: прямі розмови з клієнтами, візити до команд і регулярні зустрічі з CHRO або юридичним керівником. Запропонуйте раді директорів ставити запитання не тільки до стратегічних презентацій, а й до винятків, створених навколо самої посади CEO. Стаття Норії — аргумент про лідерство, а не експеримент, який доводить ефективність одного конкретного ритуалу.
Головні тези
- Рада директорів може періодично перевіряти, які винятки для CEO справді потрібні для роботи, а які лише посилюють дистанцію.
- Керівнику потрібні незалежні джерела незгоди: розмови з клієнтами, людьми на передовій роботи та фахівцями поза найближчим колом.
- Безпечний канал для заперечень важливіший за загальне прохання до команди «говорити відверто».
Що це означає для CEO
Практичне запитання для CEO: хто може повідомити мені неприємну правду без ризику для власної кар’єри? Якщо таких людей замало, компанія має ризик якості рішень, навіть коли офіс керівника працює бездоганно.